Browsing by Author "Kukharska N."
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item ВСЕСВІТНЯ ІНФОРМАЦІЙНА МАГІСТРАЛЬ (ГЛОБАЛЬНА ІНФОРМАЦІЙНА МЕРЕЖА): СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК(ДУ ІРЕЕД НАНУ, 2024) Кухарська Н. О.; Kukharska N.У ХХІ ст. світова економіка, політика та культура все більше і більше залежать від швидкого і безперешкодного потоку інформації, в забезпеченні якого центральну роль відіграє Всесвітня інформаційна магістраль (або Глобальна інформаційна мережа). Вона сприяє розширенню знань, обміну ідеями, культурної взаємодії між людьми з різних країн та континентів, які співпрацюють та здійснюють торгівлю на глобальному рівні, відкриваючи нові можливості у різних сферах діяльності.Item ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНА ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова; Національна академія державного управління при Президентові України; Інститут законодавства Верховної Ради України, 2022) Кухарська Н. О.; Kukharska N.Розкрито суть понять «експортоорієнтована модель промислової політики», «експортоорієнтоване виробництво». Експорто-орієнтована промислова політика, виправдана щодо продукції обробної промисловості з високим ступенем переробки, стимулює розвиток інновацій та створення товарів, котрі зможуть конкурувати з товарами, які вироблено в інших державах. Виявлено переваги та недоліки експортоорієнтованої моделі розвитку економіки країни. Розкрито негативні фактори при її реалізації, які пов’язано з сировинним експортом (як, наприклад, у Росії і в Україні); високою часткою імпортних комплектуючих у виробниц-тві вітчизняного обладнання; відтоком людських і фінансових ресурсів з обробної промисловості країни; зростанням корупції у владних структурах. Вивчено впровадження експортоорієнтованої промислової політики на прикладах таких країн, як: Фінляндія, Японія, Китай. До 1992 року Фінляндія була «країною лісорубів», де частка лісопромислової продукції в експорті становила 70 %. Сьогодення 46 % експорту країни складає технологічна і високотехнологічна продукція, частка товарів з високим ступенем технологічності становить 18 %. Причинами зростання експорту Японії є розвиток високих технологій (продукція обробної промисловості складає 95 % експорту), швидка зміна промислових моделей, здійснення державного страхування експортної торгівлі. Частка КНР, завдяки іноземним інвестиціям, стрімкій індустріалізації, будівництву та зростанню сфери технологічних послуг, у питомій вазі світової економіки зросла з 1,8 % в 1978 році до 18 % в 2018 році. (друга економіка у світі), за обсягом експорту — 1-е місце, за обсягом імпорту — 2-е місце у світі. У ХХІ ст. в експортоорієнтованої моделі розвитку економіки України зберігається сировинна спрямованість та виробництво низькотехнологічної продукції (більш 74 %). Для подолання цих тенденцій розроблено пріоритетні напрямки вдосконалення державної політики регулювання розвитку експортоорієнтованих виробництв в Україні, а саме: у сфері державної фінансової підтримки експортерів; підвищення конкурентоспроможності продукції, що виробляється; сприяння просуванню товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках; розробки маркетингової стратегії в країні. The essence of the concepts «export-oriented model of industrial policy», «export-oriented production» is disclosed. An export-oriented industrial policy is justified in relation to manufacturing products with a high degree of processing, it stimulates the development of innovations and the creation of goods that can compete with goods produced in other states. The advantages and disadvantages of the country’s economic development and the export-oriented model are revealed. Negative factors in its implementation, associated with the export of raw materials (as, for example, in Russia and Ukraine); a high share of imported components in the production of domestic equipment; the outflow of human and financial resources from the manufacturing industry of the country; the growth of corruption in power structures are disclosed. The introduction of export-oriented industrial policy has been studied on the examples of such countries as Finland, Japan, China. Until 1992, Finland was a «country of loggers», where the share of timber products in exports was 70 %. Today, 46 % of the country’s exports are technological and high-tech products, the share of goods with a high degree of manufacturability is 18 %. The reasons for the growth in Japan’s exports are the development of high technologies (manufacturing products account for 95 % of exports), the rapid change in industrial models, and the implementation of state insurance for export trade. The share of the PRC, thanks to foreign investment, rapid industrialization, construction and growth in the sphere of technological services, in the share of the world economy increased from 1.8 % in 1978 to 18 % in 2018 (the second largest economy in the world), in terms of export it’s the 1st position, in terms of imports — the 2nd position in the world. In the XXI century in the export-oriented model of Ukrainian economic development, raw materials and low-tech production remains (over 74 %). To overcome these trends, priority directions have been developed for improving the state policy of regulating the development of export-oriented industries in Ukraine, namely: in the field of state financial support for exporters; increasing the competitiveness of manufactured products; assistance in the promotion of goods in the domestic and foreign markets; developing a marketing strategy in the country.Item ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ(Західноукраїнський національний університет, 2020) Кухарська Н. О.; Kukharska N.Вступ. Стратегічні цілі соціально-економічного розвитку регіонів України, які було поставлено в чисельних концепціях, стратегіях, програмах та інших стратегічних документах, як на державному, так і на регіональному рівнях, досягнути не були. Це пов’язано з відсутністю взаємопов’язаності цих документів, механізму контролю за їх виконанням та не відповідністю реальним потребам регіонів. Мета. Метою дослідження є розкриття організації стратегічного планування регіонального розвитку у Франції, Німеччини, США, Канади та Японії, що може стати основою подальшого, більш ретельного, стратегічного планування розвитку регіонів України. Результати. Створення та механізм реалізації стратегії розвитку регіонів Франції розглядається як постійний процес з акцентом на реструктуризацію регіонів, максимальне використання їх потенціалу, підтримку малого та середнього бізнесу шляхом узгодження державного плану з приватним бізнесом та координації їх інтересів з державою. Значну увагу приділено екологічної складової розвитку на мезорівні. Основними вимогами стратегічного планування в Німеччині виступають: консенсус економічних інтересів основних регіональних стейкхолдерів; визначення конкретних учасників процесу стратегічного планування, координаторів і користувачів досягнутими результатами; встановлення чітких пріоритетів у розвитку території, забезпечених ресурсами; адекватність організаційної структури координатора щодо процесу досягнення заявлених в стратегічному плані цілей. Стратегічне планування регіонального розвитку в США спирається на тотальну комп'ютеризацію, здійснюється на основі єдиної мережі дев'яти економічних районів країни, яка є базою для здійснення комплексного підходу до регулювання розвитку регіонів відповідно до національної стратегії, встановленні формату результативних планів та звітів та порядку дій при їх невиконанні, персональної відповідальності за досягнення результатів. В Канаді важливим у стратегічному плануванню є обов'язковість апробації інструментарію, передбаченого в стратегічному плані, на окремих територіальних майданчиках адміністративних утворень. Механізм реалізації стратегічного планування в Японії спирається на жорстку орієнтацію на досягнення групових цілей, в силу чого центральний уряд визначає спектр інструментів розвитку регіонів, на регіональні органи покладено його здійснення, а приватний бізнес планує свою діяльність, виходячи з показників національної стратегії. Удосконалення зарубіжного досвіду повинно будуватися з урахуванням специфіки нашої країни. Introduction. The strategic goals of socio-economic development of the regions of Ukraine, which were set in numerous concepts, strategies, programs and other strategic documents, both at the state and regional levels, were not achieved. This is due to the lack of interconnectedness of these documents, the mechanism of control over their implementation and inconsistency with the real needs of the regions. Goal. The aim of the study is to reveal the organization of strategic planning of regional development in France, Germany, USA, Canada and Japan, which may become the basis for further, more thorough, strategic planning of regional development in Ukraine. Results. The creation and implementation of the French regional development strategy is seen as an ongoing process with an emphasis on restructuring the regions, maximizing their potential, supporting small and medium-sized businesses by coordinating the state plan with private business and coordinating their interests with the state. Considerable attention is paid to the ecological component of development at the meso level. The main requirements of strategic planning in Germany are: consensus of economic interests of major regional stakeholders; identification of specific participants in the strategic planning process, coordinators and users of the achieved results; establishing clear priorities in the development of the territory provided with resources; the adequacy of the coordinator's organizational structure in relation to the process of achieving the stated goals in the strategic plan. Strategic planning of regional development in the United States is based on total computerization, based on a single network of nine economic regions of the country, which is the basis for a comprehensive approach to regulating regional development in accordance with national strategy, establishing the format of effective plans and reports and procedures. in case of non-compliance, personal responsibility for achieving results. In Canada, it is important in strategic planning to test the tools provided for in the strategic plan in certain territorial areas of administrative entities. The mechanism for implementing strategic planning in Japan is based on a strong focus on achieving group goals, whereby the central government determines the range of tools for regional development, regional bodies are responsible for its implementation, and private business plans its activities based on national strategy indicators. Improving foreign experience should be built taking into account the specifics of our country.Item НЕЙРОМАРКЕТИНГ: СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ(ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», 2024) Кухарська Н. О.; Kukharska N.В статті розглянуто нейромаркетинг як відносне нове інноваційне направлення в сучасному маркетингу. Вивчено головні принципи наукових досліджень в нейромаркетингу, які допомагають більш глибоко розуміти, як споживачі обирають те чи інше рішення стосовно своєї покупки, сприяють покращенню бізнесу компанії та підвищенню результативності маркетингових стратегій, розширюють сфери застосування нейромаркетингу у споживацької поведінки. Представлено зміст інструментальних методів оцінки нейромаркетингу, таки як магнітно-резонансна томографія, функціональна магнітно-резонансна томографія, електроенцефалографія, детектор брехні, face-reading, eye-tracker, які дозволяють вимірювати нейрологічні реакції, що є корисним для оптимізації стратегій маркетингу. Розкрито шляхи вирішення проблем та недоліків нейромаркетингу, які ви-никли на даний час. Запропоновано кроки щодо подальшого результативного розвитку нейромаркетингу. Neuromarketing is a relatively new innovative trend in the modern world, the essence of which is that it goes beyond the boundaries of classical marketing and studies more in depth the internal mechanisms of consumer decision-making regarding their purchases. The purpose of the article is to study the main principles of neuromarketing research, analyse the impact of certain neuromarketing tools on consumer behaviour and the possibilities of solving the use of neuromar-keting problems. The examples of successful application of neuromarketing in the modern world are given, which clearly proves the use of such main channels of interaction as sight, hearing, touch and smell in neuromarketing communications. The article presents the basic principles of neuromarketing, which are based on the use of neuroscientific methods to understand consumer behaviour and allow for a deeper understanding of consumers at the subconscious level. These principles are defined in four blocks. Firstly, they help businesses to understand better the perception of their products and advertising campaigns; secondly, they contribute the development of more accurate and balanced marketing, where decisions are based on objective consumer data; thirdly, they help to increase the effectiveness of marketing strategies by making them more adapted to the peculiarities of the consumer's brain reaction; fourth, they expand the scope of neuromarketing, providing opportunities for a deeper understanding and effective use of the psychological aspects of consumer behaviour in different contexts. The use of instrumental methods for assessing neuromarketing, such as mag-netic resonance imaging, functional magnetic resonance imaging, electroencephalography, lie detector, face-reading, eye-tracker, allows measuring neurological reactions, which is useful for optimising marketing strategies. Prospects for the development of neuromarketing include the following key areas: technology improvement; integration of artificial intelligence; expansion of the scope of research; development of open platforms for faster exchange of research results; search for new measurement methods; use of human emotional intelligence; expansion of links with psychology, medicine, education and entertainment; personalisation of marketing strategies based on individual consumer characteristics; greater attention to individual consumer reactions and protection of their privacy.Item РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО КОРИДОРУ «ЄВРОПА − КАВКАЗ − АЗІЯ» В КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ(NGO International Center of Scientific Research, 2024) Кухарська Н. О.; Kukharska N.Основним ініціатором розбудови євразійських транспортних коридорів, які являють собою продовження стратегічних комунікацій з Європи через Чорне море, Кавказ, Каспійське море з виходом на країни Центральної Азії і Китай, є Європейський Союз. Програму МТК TRACECA ((англ. Transport Corridor Europe-Caucasus-Asia − програма міжнародного співробітництва між Європейським союзом і країнами-партнерами з організації транспортного коридору «Європа − Кавказ − Азія») ЄС затвердив у 1993 р. на основі Брюссельської декларації за участі Азербайджану, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизії, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. В даний час до неї входять 13 країн. Цілі TRACECA були підкреслені Бакинською ініціативою 13-14 листопада 2004 р., яка виходить із Європейської політики сусідства. Саме ТРАСЕКА постає як продовження/доповнення до вже існуючих 10 міжнародних транспортних коридорів (МТК) Європи «Критських».Item СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ПРИДУНАВ’Я У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД(Хмельницький національний університет, 2023) Кухарська Н. О.; Kukharska N.У статті дано економічний аналіз розвитку портової та логістичної інфраструктури Українського Придунав’я, а саме Ізмаїльському МТП, Ренійському МТП, Усть-Дунайському МТП до початку воєнної агресії росії (2021 р.) та за 2022 р. Підкреслено їх особливе значення після виходу російської федерації з «зернової угоди». Показано руйнація портової інфраструктури в результаті російських повітряних атак на українські дунайські порти. Представлено важливі напрямки розвитку Дунайського регіону у повоєнний період. Окреслено головні заходи, на базі яких можливо створення сучасних логістичних центрів, які забезпечать стійкі транзитні вантажопотоки між Європою та Азією. There is an economic analysis of the development of the port and logistics infrastructure of the Danube region of the Odessa region, through which the following objects passes: the Pan-European International Transport Corridor (ITC) No. 7 (along the Danube River); MTC "Europe-Caucasus-Asia" (TRACECA); deep-sea shipping route “Danube – Black Sea”; The free economic zone (FEZ) “Reni” is located on the basis of the Reni ICC, the Euroregion “Lower Danube”. After the beginning of Russia’s full-scale war against Ukraine and the blocking of the ports of “Great Odesa” (Odesa, Chernomorsk, Yuzhny), where the trade turnover decreased twice, the ports of the Danube region became an alternative, that in 2022 increased their trade turnover by 3 times compared to 2021 (including Izmail 2.2 times, Reni 6.5 times, Ust-Danube 12.2 times), making it possible to diversify the main routes of Ukrainian agricultural exports (grain, corn, sunflower oil , rapeseed) and import of finished products. The destruction of the infrastructure of the Danube ports is shown as a result of air attacks by the Russian Federation after withdrawing the “grain agreement” in order to completely remove Ukraine from the world grain markets and thereby gain a monopoly on them. To improve the functioning of the Danube region in the post-war period, important directions for the development of ports are presented, which consist in strengthening the security of existing infrastructure facilities, as well as during the design and construction of new facilities; construction of a new Izmail-Reni railway section to ensure stable freight traffic between the two international transport hubs; construction of a bridge across the Danube in the area of the Orlovka-Isaccea ferry crossing from the point of view of diversifying transport routes for road transport on the border with Romania; strengthening cross-border cooperation with Romania, including the integration of the region with the Galati and Reni SEZs. The main activities have been outlined on the basis that makes possible to create modern logistics centers that will ensure sustainable transit cargo flows between Europe and Asia through the territory of Ukraine.Item ІННОВАЦІЙНА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2020) Кухарська Н. О.; Kukharska N.Показано, що основою економічного зростання для України та єдиною можливістю зайняти своє місце серед розвинених країн є становлення на шлях інноваційного розвитку. Простежено еволюцію концепцій, що описують вплив інновацій на процес економічного зростання в рамках держави, а також досліджено існуючі моделі інноваційного розвитку. Встановлено статистичний взаємозв’язок між рівнем розвитку економіки й обсягом фінансування інноваційних процесів. Теоретичні дослідження впливу обсягів фінансування інновацій на економічне зростання підтверджено результатами авторського економетричного аналізу. На основі зіставлення міжнародних рейтингів виявлено основні проблеми та проаналізовано особливості формування інноваційної економіки в Україні та фактори, що впливають на її розвиток. Обґрунтовано, що в Україні ще залишився достатній інноваційний потенціал (зокрема, висока якість людського капіталу, широке охоплення населення вищою освітою, зростаючий рівень експорту ІТ-послуг, розвиток фіксованого та стільникового зв’язку, динаміка патентної діяльності) як основний і необхідний компонент модернізації економіки та переходу її на новий технологічний рівень. Однак через складну соціально-економічну та політичну ситуацію, відсутність імперативу та вектора науково-технічного розвитку і модернізації країни в державній політиці, а також адекватної стратегії інноваційного розвитку Україна втрачає низку своїх конкурентних позицій на світовому ринку, особливо на ринку високотехнологічної продукції. Обґрунтовано необхідність у найближчі терміни перейти від теоретичного оформлення «проблемного поля» пріоритетів державної інноваційної політики до процесів стратегування, які включають: вибір найбільш адекватної моделі інноваційного розвитку; напрацювання методичного інструментарію виділення із широкого спектра науково-технічних і організаційно-економічних інновацій найбільш значущих для зростання економіки і вибір за його допомогою головних пріоритетів науково-технічного розвитку країни; розробку реально здійсненної стратегії з урахуванням інтересів усіх стейкхолдерів: представників влади, бізнесу та науки; забезпечення фінансових, інституційних, інфраструктурних та інших механізмів її реалізації; жорсткий контроль механізмів реалізації стратегії. It is illustrated that the basis of economic growth for Ukraine and the only opportunity to take its own place among developed countries is to embark on the path of innovative development. The evolution of conceptions describing the impact of innovation on the process of economic growth within the limits of a country is traced, the existing models of innovative development are explored. The statistical relationship between the level of development of the economy and the amount of financing for innovative processes is specified. The theoretical studies on the impact of financing for innovation on economic growth are justified by the results of the author’s own econometric analysis. On the basis of the comparison of international ratings, the main problems are identified and the peculiarities in the formation of an innovative economy in Ukraine along with the factors influencing its development are analyzed. It is substantiated that Ukraine still has sufficient innovation potential (in particular, high quality of human capital, wide coverage of the population with higher education, growing level of exports of IT services, development of both fixed and cellular communication, dynamics of patent activity), constituting the main and necessary component of modernization of the economy and its transition to a new technological level. However, due to the difficult socio-economic and political situation, the lack of imperative and vector of scientific-technological development and modernization of the country in terms of public policy, as well as an adequate strategy for innovative development, Ukraine loses a number of its competitive positions in the world market, especially in the market of hightech products. The author substantiates the necessity to move in the nearest time from theoretical design of the «problematic field» of priorities of the State innovation policy to the strategizing processes, which include: choosing the most adequate model of innovation development; elaboration of a methodological instrumentarium for allocation from a wide range of scientific-technological and organizational-economic innovations the most significant for the growth of the economy and, on this basis, selection of the main priorities for the scientific-technological development of the country; development of a realistic strategy taking into account the interests of all stakeholders: representatives of government, business and science; ensuring financial, institutional, infrastructure and other mechanisms of its implementation; strict control over the mechanisms for strategy implementation.