Станіславик О. В.Stanislavyk O.Коваленко О. М.Kovalenko O.2025-08-282025-08-2820252708-7530http://193.186.15.27:4000/handle/123456789/893Станіславик О. В., Коваленко О. М. Коучинг як інструмент підвищення ефективності управління персоналом в умовах цифрової трансформації // Наукові перспективи. Серія «Економіка». 2025. № 4 (58). С. 840-867. URL: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-4(58)-840-867 (дата звернення: 28.08.2025).У статті досліджено коучинг як сучасний інструмент стратегічного управління персоналом, що набуває особливого значення в умовах цифрової трансформації. Підкреслено, що коучинг виходить за межі традиційних HR-інструментів, формуючи нову управлінську парадигму, орієнтовану на партнерство, розвиток і внутрішню мотивацію працівників. Автором акцентовано увагу на необхідності відмежування коучингу від суміжних практик – таких як менторство, наставництво, консалтинг – з метою чіткого розуміння його природи, механізмів дії та сфери ефективного застосування. У межах дослідження охарактеризовано ключові моделі коучингової взаємодії – GROW, CLEAR і OSKAR. Проведено їх порівняльний аналіз за основними критеріями: структура сесії, сильні сторони, доречність використання, типові клієнти та обмеження кожної моделі. Показано, що ефективність коучингової практики значною мірою залежить від гнучкості підходів, рівня підготовки коуча та контексту, в якому відбувається взаємодія. У цьому сенсі коучинг постає не лише як інструмент впливу на окрему особу, а як система, здатна трансформувати цілі команди й організаційні процеси. Особливу увагу приділено ролі HR-функції у впровадженні коучингових програм у цифровому середовищі. Проаналізовано, як розвиток цифрової грамотності серед HR-фахівців, використання спеціалізованих онлайн-платформ, аналітичних інструментів і асинхронної взаємодії створює нові умови для масштабування коучингу в компаніях. Визначено, що цифрова адаптація є не лише технічним, а передусім культурним процесом, що вимагає активного залучення HR як лідера змін і модератора внутрішніх трансформацій. Вивчено ефекти коучингових програм на особистісному, командному й організаційному рівнях. Наголошено на позитивному впливі коучингу на зростання продуктивності, рівень залученості персоналу, зменшення плинності кадрів, покращення клієнтського обслуговування та створення середовища взаємної підтримки й довіри. Коучинг розглянуто як інструмент формування сталої коучингової культури, яка не є фінальним етапом, а необхідною передумовою ефективної та сталої трансформації організації в умовах нестабільного та непередбачуваного середовища. The article examines coaching as a modern tool for strategic personnel management, which is gaining particular importance in the context of digital transformation. It is emphasized that coaching goes beyond traditional HR tools, forming a new management paradigm focused on partnership, development and internal motivation of employees. The author emphasizes the need to distinguish coaching from related practices – such as mentoring, guidance, consulting – in order to clearly understand its nature, mechanisms of action and scope of effective application. The study describes the key models of coaching interaction – GROW, CLEAR and OSKAR. Their comparative analysis is carried out according to the main criteria: session structure, strengths, appropriateness of use, typical clients and limitations of each model. It is shown that the effectiveness of coaching practice largely depends on the flexibility of approaches, the level of training of the coach and the context in which the interaction takes place. In this sense, coaching appears not only as a tool for influencing an individual, but as a system capable of transforming entire teams and organizational processes. Particular attention is paid to the role of the HR function in the implementation of coaching programs in the digital environment. It is analyzed how the development of digital literacy among HR professionals, the use of specialized online platforms, analytical tools and asynchronous interaction create new conditions for scaling coaching in companies. It is determined that digital adaptation is not only a technical, but primarily a cultural process that requires the active involvement of HR as a change leader and moderator of internal transformations. The effects of coaching programs at the personal, team and organizational levels are studied. The positive impact of coaching on increasing productivity, the level of staff involvement, reducing staff turnover, improving customer service and creating an environment of mutual support and trust is emphasized. Coaching is considered as a tool for forming a sustainable coaching culture, which is not the final stage, but a necessary prerequisite for effective and sustainable transformation of the organization in an unstable and unpredictable environment.otherкоучингуправління персоналомHRцифрова трансформаціякоучингова культуракоучингові моделіефективністьорганізаційний розвитокcoachinghuman resources managementdigital transformationcoaching culturecoaching modelseffectivenessorganizational developmentArticle